З нами Бог, який знає, як бути вигнанцем із рідного дому.
Який не мав де голову прихилити.
Душа його смутна була, аж до смерті.
Тілом стає на землі з дня на день, щоб живити наш дух…
Чи сумуєш сьогодні, Господи, з нами?
Чи сховаєш під своє крило нас, таких ослабілих і роз’ярілих?
Чи віриш Ти у нашу силу і бойовий дух?
Чи стишиш звук тривог у наших тремтячих серцях?
Нехай куполи Твоїх храмів спинять хмари над нашими селами і містами!